Новый Театр

  • Главная
  • О театре
  • Команда
  • Спектакли
  • Афиша
  • Пресса и ТВ
  • События
  • Контакты
  • Вторник
    10
    декабря
    19:00

    «Укрощение строптивой»

    Комедия по пьесе Уильяма Шекспира в 2-х действиях. Гастроли в г. Днепр

  • 1

СМИ

  • Зеркало недели
  • СМИ Украины и мира
  • СМИ об Анатолии Васильеве
  • СМИ об Андрии Жолдаке
  • СМИ о Дмитрии Богомазове
  • СМИ о Владе Троицком & KLIM
  • СМИ о Тамаре Труновой и Стасе Жиркове
  • Раду Поклитару
  • Театр Ромео Кастеллучи
  • СМИ о Кирилле Серебренникове & GOGOL - centre
  • СМИ о Константине Богомолове
  • Театр Роберта Уилсона
  • Электротеатр «Станиславский»
  • press-center.news
  • Индустриалка
  • Запорожье Вечернее//Улица Заречная
  • МИГ
  • ВЕРЖЕ
  • Запорізька правда
  • Акцент
  • Главная газета Мелитополя
  • ТРК =Алекс=
  • ТРК =ТВ 5=
  • ТРК =МТМ=
  • ТРК =Запоріжжя=
СМИ Украины и мира
30 ноября 2017
Просмотров: 245

На згадку про «Четвертий стілець». Театр-лабораторія «Vie» (спогади)

Ольга Уточкіна - театрознавець, театральний критик.

  • 2732-720x426
  • La-Vie1-1280x812
  • La-Vie2
  • La-Vie3
  • La-Vie4
  • La-Vie5

Цього року запорізький муніципальний театр-лабораторія «Vie» відсвяткував своє 26-річчя. Спокійно, непомітно, без жодного розголосу. Про особливий день, 30 листопада, згадали лише засновники театру, зробивши ностальгічні пости у соціальних мережах. Коментатори, теж не дуже жваво, привітали та побажали творчих успіхів. Далі – тиша..

Але такий сонний спокій огортав театр «Vie» не завжди. Розпочали як ініціатива спраглих до нового досвіду акторів, «Vie» ( у перекладі з французької «життя») певний час був територією витончених мистецьких шукань. З чого все починалося? З питання «У вас є пральна машина?»


У 1979 році в Запоріжжі засновано Театр юного глядача. Його керівникові Олександру Королю вдається зібрати міцну молоду трупу з випускників Київського державного інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого та Харківського інституту театрального мистецтва, а також професійних акторів, які пройшли конкурсний відбір. В нову трупу були зараховані і Віктор Попов, Сергій Цевельов та Любов Фриган, які згодом створять спектакль «Четвертий стілець», що покладе початок театру-лабораторії «Vie».

У 1985 році керівництво ТЮГу запрошує на постановку вистави за фільмом «Скуті одним ланцюгом» Анатолія Васильєва. Режисер спочатку погоджується, але згодом відмовляється і відправляє до Запоріжжя випускника свого курсу Кліма (Володимира Клименка).

    Попов із невеликою групою акторів одразу зацікавлюється тренінгами Кліма і його естетикою театру. Власну систему тренажів Клім називав «нульовим ритуалом», зшиванням верхньої та нижньої частини, зшиванням внутрішнього сенсу, зшиванням своєї власної цілісності з клаптиків травм і часів. «Дія починається з порожнечі. З повного нуля. Прийшовши у театр, перш ніж «зійти на сцену», актор повинен «обнулитися», відкинути все людське, особистісне, все, що здатне відволікти і його самого і глядачів», зазначає мистецтвознавець Ігор Вдовенко.

Завершивши роботу над спектаклем, Клім повертається до Москви, а Віктор Попов із командою однодумців продовжують вивчати його систему акторської підготовки і кілька разів їздять до нього в Росію на майстер-класи. Під час однієї з таких поїздок і виникає ідея створити незалежну виставу на нейтральній території, аби підсумувати певний етап шукань і експериментів.

П’єсу італійського драматурга Тоніно Гуерра «Четвертий стілець» запропонував Клім. Віктор Попов репетирував спектакль у Запоріжжі з акторами ТЮГу Сергієм Цевельовим та Любов’ю Фриган. Освоївши текст, митці їдуть до Москви і за три дні підбирають костюми та музику, інтенсивно репетирують.

    Перший, допрем’єрний показ вистави відбувся 7 липня 1991 року у приміщенні ТЮГу для вузького кола колег і друзів. Офіційна прем’єра – 30 листопада у Будинку політпросвіти. Саме цей день і вважається датою народження нового театру. Новостворена творча одиниця обрала собі назву «Вільний простір гри», яка у 1992 році змінилася на «Vie».

«Четвертий стілець» – вистава напівпрозора, ніби мереживо. Чоловік і жінка, кожен має свої таємниці, бажання, страхи. З маленьких кроків назустріч один одному складаються їх взаємини. Спектакль починається з 20-хвилинного етюду, а вся дія розгортається навколо шафи, яка стає вигадливим простором акторського існування.

Сергій Цевельов і Любов Фриган утворили міцний дует, побудований на філігранному вмінні слухати і підтримувати партнера, відгукуватися на найменші зміни. Ніхто не перетягує ковдру на себе, не намагається бути першим – актори існують на сцені максимально природно, стримано, кінематографічно. Світло, звук, колір мають у виставі не менше значення, ніж виконавці. Різнокольорові платівки, прозора парасолька, дерев’яний стіл і шафа.

У своїй рецензії театральний критик Інга Естеркіна пише:

    «На мой взгляд – эта работа, скорее, культуролигическая, посттеатральная – как если бы создатели спектакля договорились о том, что театра – как столкновения страстей, характеров, ситуаций, больше нет».


Спектакль дав потужний поштовх для розвитку творчого потенціалу учасників вистави.

    «Це колосальна енергія! Вся енергія, що бродила упродовж п’яти років, з 85 року, коли ми були тісно пов’язані із Клімом, їздили у Москву, в нього тоді була творча лабораторія. Все це вилилось у цю виставу. До естетики якої ми повертаємося знову і знову», – сказав в одному з інтерв’ю Віктор Попов.

Після того були першопостановки Яніса Ріцоса, отримання власного приміщення на острові Хортиця, міжнародний фестиваль «Золота Хортиця». Але це зовсім інша історія…

Добавить комментарий
JComments

Новый Театр

© 2012-2018 Новый Театр. 

заказ билетов

+380 50 180 51 30

  • Главная
  • О театре
  • Команда
  • Спектакли
  • Афиша
  • Пресса и ТВ
  • События
  • Контакты